Валентина Матвієнко не хоче в Лондон

Бізнесмен який втік з Росії обвинувачує високопоставлених петербурзьких чиновників у захваті його майна.

У Лондоні почався суд за позовом російського банку "Санкт-Петербург" до колишнього підприємця Віталія Архангельського та по зустрічному позову Архангельського до банку. Юристи називають ці слухання одним з найбільших судових процесів, які проходять у Великобританії.

У 2006 році петербурзький бізнесмен Віталій Архангельський получив від банку "Санкт-Петербург" кредит в розмірі чотири мільярда рублів. У своїй позивній заяві у лондонській Високий суд Архангельський пише, що домовився з банком про відстрочення на пів року виплат по кредиту. В якості додаткового забезпечення банк зажадав передати йому акції компаній, які входять до холдингу "Осло марин груп",  який належав Архангельському, вартість активів якого оцінювалась в мільярд доларів та куди входили, зокрема, акції портового комплексу "Західний термінал", страхової компанії "Скандинавія" та терміналу "Онега".

На захоплення його компаній вплинули тодішній губернатор Санкт-Петербурга Валентина Матвієнко та бувший на той час главою петербурзького ГУВС генерал Піотровський

Як пише Архангельський, не чекаючи закінчення домовленого строку, банк став вимагати виплати усього кредиту, який був використаний для розвитку та модернізації "Осло марин груп". Вільних грошей у Архангельського не було, та банк "Санкт-Петербург" продав отримані їм акції, як вважає Архангельський, за заниженою ціною афілійованими з ним підприємствам, змінивши керуючий персонал у компаніях колишнього власника. У позові колишнього російського бізнесмену відмічається, що на захват його компаній вплинули тодішній губернатор Санкт-Петербурга Валентина Матвієнко та бувший на той час главою петербурзького ГУВС генерал Піотровський. Їх Архангельський звинувачує у змові, направленої на захват його майна.

Крупний бізнесмен Сергій Матвієнко був одним з власників активів банку та, по думці, Архангельського, скористувався адміністративним ресурсом матері, щоб вплинути на рішення банку "Санкт-Петербург" та Руський аукціонний дім, через який були продані закладені акції їх власника. Через деякий час генерал Піотровський, пішовши у відставку, став топ-менеджером в компанії « Західний термінал» яка раніше належала Архангельському. Передбачалося, що суд може зажадати з Росії Валентину Матвієнко в якості свідка. Чи зберігається зараз ця можливість? Та як Віталій Архангельський оцінює ймовірність її появи у суді? 

По західним міркам, вони повинні були би для початку піти у відставку

– Банк заявляв в свій час, що йому доведеться привести до суду російських чиновників у якості свідків. На справі же ні Матвієнко, не інші російські чиновники які фігурують у справі, такі як колишній глава петербурзького ГУВС Владислав Піотровський, показань не дають та давати їх не збираються. Хоча обвинувачення проти них висунуті серйозні. По західним міркам, вони повинні були би для початку піти у відставку зі своїх депутатських та менеджерських постів. Але їх мовчання, на мій погляд, – це теж відповідь. 

–​ Після двох попередніх судових слухань, на яких 
розглядалися процедурні питання, 1 лютого відбулось 
перше слухання по суті. Як воно пройшло та Як ви його оцінюєте? 

– Дуже задоволений, що почався розгляд по суті. Мої взаємовідношення з банком розвиваються вже більш семи років – с тих пір, як я емігрував з Росії. На першому засіданні по суті поки ще не закінчено допит першого свідка зі сторони банку – Андрія Бєлих, одного з керівників банку "Санкт-Петербург". Його допит буде продовжено на наступному засіданні. Зрозуміло, що публічно коментувати відповіді свідків на питання майже в режимі реального часу було би некоректно. Усі засідання у лондонському Високому суді відкриті та публічні.

–​ Судячи по опублікованому плану роботи суду, у другій половині лютого відбудеться його виїзні засідання у Франції. Чим це викликано? 

– Так, дійсно, через дві неділі протягом двох неділь лондонський Високий суд буде засідати у Парижі. Англійський суд вирішив провести засідання в Парижі, щоб заслухати мої показання, оскільки є основи побоюватися за мою безпеку, якщо я приїду в Лондон. Франція надала міну та моїй сім’ї сховище та двічі відмовила Росії в моїй екстрадиції, та тут, на французькій землі, ми відчуваємо себе в безпеці, – повідомив Віталій Архангельський Радіо Свобода.

Підприємець довгий час веде бізнес, розвиває його, сплачує податки, бере для розвитку бізнесу кредит у банку, а після цього банк реалізує схему відбирання бізнесу, та все майно віднімається у бізнесмена та виявляється у власника, афілійованого з банком

Архангельський називає дію банку "Санкт-Петербург" рейдерським захопленням свого бізнесу та оцінює наданий йому збиток у 500 мільйонів доларів. Банк та колишній голова його правління Олександр Савельєв вимагають від Архангельського 30 мільйонів фунтів, тоді як Архангельський має намір отримати від Савельєва та банку компенсацію за незаконно, по його думці, експропрійовану власність в розмірі 315 мільйонів фунтів. По думці банку, Архангельський, який разом з сім’єю у 2009 році біг з Росії у Францію, опасаючись за своє життя, все ще не розплатився з банком по кредитам.

В ході попередніх судових слуханнях по взаємними позовами біло заслухано експертний висновок колишнього ректора Російської економічної школи, а нині головного економіста Європейського банку реконструкції та розвитку Сергія Гурієва, у якому він розцінює дії банку "Санкт-Петербург" та його колишнього президенту Олександра Савельєва як можливе шахрайство проти власних акціонерів, яке повинне бути розслідувано російським Центральним банком.

Напередодні розпочатого в Лондоні судового процесу активісти петербурзького філіалу Фонду боротьби з корупцією провели розслідування діяльності банку "Санкт-Петербург". Керівник філіалу ФБК Дмитро Сухарев відповів на деякі Радіо Свобода.

–​ Що собою представляє банк "Санкт-Петербург" и що показало ваше розслідування його дій по відношенню компаній Віталія Архангельського?

Цей банк – "кишеньковий" банк людей, які мають відношення до вищого керівництва Петербурга та Росії

– Випадок з "Осло марин груп", з компаніями Віталія Архангельського виглядає, по суті справи, як рейдерське захоплення: підприємець довгий час веде бізнес, розвиває його, сплачує податки, бере для розвитку бізнесу кредит у банку, а після цього банк реалізує схему відбирання бізнесу, та все майно віднімається у бізнесмена та виявляється у власника, афілійованого з банком "Санкт-Петербург". Цей банк – "кишеньковий" банк людей, зв’язаних з вищим керівництвом Петербурга та Россії.

Відомо, що одним з основних власників активів банку в той час, коли відбувався цей рейдерське захоплення, був Сергій Матвієнко – син тодішнього губернатору Петербурга Валентини Матвієнко. Одними з основних акціонерів банку були директор компанії "Водоканал" Фелікс Кармазінов та директор Петербурзького метрополітену Владимир Гарюгін – одні з найбагатших людей міста. Це – банк високопоставлених петербурзьких чиновників. У результаті рейдерського захоплення активи "Осло марин груп" перейшли к людям, напряму афілійованим з цим банком, причому немаловажну, якщо не вирішальну, роль в оформленні цього відбирання та оформленні переходу цих активів до нового власника зіграла тодішній член правління банку Ірина Малишева. Якщо подивитись, у чиїй власності виявилися активи "Осло марин груп", то виявиться, що вони попали у власність компаній, засновником однієї з яких була Ірина Малишева, а засновниками других – члени її сім’ї та інші керівники банку. 

В той час, під час відбирання, Малишева була заступником голови правління банку "Санкт-Петербург" Олександра Савельєва. Без її участі ця операція не могла би статися. Усі офіціальні документи, які ми маємо, свідчать про це. Характерно, що офіси компаній Ірини Малишевої та її компаньйонів знаходяться у будівлі банку. З офіціального звіту випливає, що чоловік Валентини Матвієнко – Владимир Матвієнко – є власником 2,65 відсотка акцій банку "Санкт-Петербург", син екс-міністра оборони Анатолія Сердюкова – Сергій Сердюков – має у своїй власності 5,7 відсотка акцій, а чоловіку молодшої сестри Анатолія Сердюкова – Валерію Пузікову – належить 3,11 відсоток акцій цього же банку. Та, звісно, голові правління банку "Санкт-Петербург" Олександру Савельєву належать 23,7 відсотка акцій. Цілковито очевидно, що це рейдерське захоплення направлено не на розвиток захоплених компаній, а на їх руйнування. З моєї точки зору, у Віталія Архангельського є дуже добрі шанси довести у лондонському суді, що це було саме рейдерське захоплення. 

–​ Як часто у своїх розслідуваннях ФБК стикається з подібними захопленнями? 

Їх або "садять", або вони покидають Росію

– Їх дуже багато, а в останній час стає ще більше. Наприклад, один з підприємців, який був крупним гравцем на ринку алкотестерів та відеорегістраторів та якому ми зараз надаємо юридичні послуги, який просив не називати його ім’я, таким же чином втратив свій бізнес. Усі ми пам’ятаємо історію "Евросети", коли компанію просто відібрали у її власників. Усі ми спостерігали історію "ВКонтакте". Усе це приклади, які на слуху, про яких розповідали журналісти. Але ж є ще тисячі підприємців середньої руки, не таких відомих, у яких, якщо ще не відняли бізнес, то намагаються відняти. Вони стукають у всі інстанції, пишуть листи до президента, але про них мало хто знає. Їх або садять, або вони покидають Росію.

–​ Чи можна назвати банк "Санкт-Петербург", як й вотчину членів кооперативу "Озеро" –​ банк "Росія", одним з центрів та джерел фінансування влади у місті та країні? 

– Можна. Цей банк – інструмент, який дозволяє чиновникам захоплювати різні підприємства. Зразу відмічу, що розслідування справи Архангельського ми роздивлялися факультативно, оскільки ця історія нас зацікавила. Хотілося зрозуміти, як працює система по відбиранню бізнесу, зрозуміти механізм захоплення та визначити його головних бенефіціарів. Той факт, що в той час банк "Санкт-Петербург" належав сім’ї Валентини Матвієнко, не для кого не був секретом, – каже глава петербурзького філіалу Фонду боротьби з корупцією Дмитро Сухарев.

Наскільки оптимістично налаштований Віталій Архангельський: як він оцінює шанси на виграш справи у лондонському суді? 

– Я та моя сім’я впевнені у правоті своєї справи, у правильності нашої життєвої позиції, наших переконань та в тому, що справедливість восторжествує, та восторжествує саме у лондонському Високому суді. Хоча боротьба, цілком ймовірно, буде довгою та нелегкою. Мої опоненти наймають самих дорогих адвокатів, платять великі гроші, щоб задушити мене та не дати мені можливості представляти себе у суді.

Передбачається, що судові слухання по взаємним позивам банку "Санкт-Петербург" та Віталія Архангельського триватимуть протягом трьох місяців.

via Svoboda.org
Авторы: Виктор Резунков, Наталья Голицина